Виховні години

День вшанування учасників бойових дій

на території інших держав

Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року указом Президента України на заміну радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів. Афганська війна була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю — війна була програна. Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовими, 711 дітей – сиротами. Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля. Крім афганців, цього дня вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. У період незалежності в миротворчих операціях за межами країни загинуло 49 військових. З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників. У цей скорботний день учні нашої школи схиляють голову перед тими, хто воював та загинув в 16-ти країнах світу.

«Україна – соборна держава!

Благодійність, загорнута в гідність

Модна Панянка запитує:

- Скільки хочете за відро полуниці? Бабуся продавець відповідає:

- 120 грн, прошу пані.

- Я беру за 100 гривень або я йду, - впевнено стверджує панянка.

Бабуся відповідає їй:

- Купіть за ціною, яку хочете, пані... Мені потрібні ці гроші, щоб жити.

Пані купила за договірною ціною і пішла з почуттям перемоги. Вона сіла в свою елегантну машину і, через пару годин, пішла в модний ресторан зі своєю подругою. Вони вибрали з меню все, що хотіли. Організували інстафото, поїли трохи, залишивши на столі багато з того, що замовили... Таким чином, вони оплатили рахунок, який становив 1300 гривень. Дами заплатили 1500 гривень і сказали власнику шикарного ресторану, щоб решта була в якості чайових.

Ця історія може виявитись абсолютно нормальною для керівника розкішного ресторану, але дуже несправедливою для продавця домашньої полуниці, вирощеної на 5 сотках дачної ділянки з важким доїздом до міста, особливо в спеку. Питання в наступному: «Чому ми завжди повинні показувати, що у нас є сила, коли ми купуємо у нужденних?» І чому ми щедрі до тих, кому не потрібна наша щедрість? Одного разу я прочитав аналогічний пост, в якому автор згадував слова свого батька: "Мій тато купував товари у бідних за високими цінами, хоча він не потребував цих речах. Він іноді платив їм більше. Одного разу я запитав його:

- Навіщо ти це робиш, тату?

Мій батько відповів:

- Це благодійність, загорнута в гідність, сину мій!"

Посилання на презентацію з відео

Крути –
трагедія і гордість України

Відео 1 (початок)

Музика (2)

Ведучий 1

Тим, хто загинув в боротьбі за волю і краще долю України -ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ !

Ведучий 2

Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх сил віддали молодість і життя - ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ !

Учень  

В українцях могутня сила,

Загартована ще в віках.

Що ніяка війна не зломила,

Та кайдани на Соловках.

Учень

В нас є дух, що спроможний жити,

До своєї землі любов.

Тож ніколи нас не схилити:

Для нас воля – основа основ!

Ведучий 3

Вибором України завжди була воля, свобода, незалежність, державність. Цей вибір ціною власного життя виборювали українські патріоти - герої в різні часи.

Ведучий 4

Незламність, нескореність – це риси справжніх патріотів нашої держави.

Відео (3)

Учень  

Під Крутами бій, під Крутами кров...

Про давню трагедію згадаємо знов.

Під Крутами смерть, під Крутами плач...

І кулю у серце націлив палач.

Учень

Під Крутами юність, під Крутами сум.

Над життям юнацьким надруга і глум.

Під Крутами розум і нації цвіт.

А хто за цей злочин дасть нам отвіт?

Учень

Під Крутами сльози, зітхання тяжке...

І як же це сталось, здатний хто на таке?

Учень 

Стало каменем серце отут біля Крут

І заповідь божа затоптана в бруд.

Учень

А заповідь п’ята каже; "Не вбий!"

То хто ж породив тебе кате людський?

Танець з полотном

Ведучий 1

Ми повинні знати свою історію. А історія наша полита кров’ю і сльозами. Однією із найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. 29 січня 1918р. невелика станція, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії   Бахмач–Київ, стала уособленням духовного злету нації. Що ж за події відбулися того січневого дня? 

Ведучий 2

Наприкінці 1917 року у Києві зосередилось кілька тисяч втікачів з Росії, які були змушені рятуватися від Жовтневої революції. Населення Києва збільшується майже вдвічі.  У березні 1917 року на хвилях буржуазної революції, Україна швидко проголосила автономію. Нова влада називається УЦР, яка за час свого існування видала 4 універсали. Саме під час проголошення IV Універсалу ЦР 22 січня 1918р. проголосила Україну вільною, самостійною державою. Україна стала незалежною і беззахисною.

Ведучий 3

Війська, яке могло б надійно захищати кордони молодої держави не було. В тій ситуації що склалась, єдиною надією і опорою Центральної Ради залишилась патріотично налаштована студентська молодь Києва.

Ведучий 4

Начебто усе було так добре, перша українська влада, країна вперше за 300 років на старті розбудови незалежності і тут кличуть  стати на захист Батьківщини зі зброєю в руках.

Учень

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

На порох стерти, перебити! –

Іде на Київ Муравйов.

Учень

Полків його не зупинити,

Та рано тішитесь кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти.

Учень

Земля кипіла навкруги

Вмирало юне покоління…

Послухай, стогне як коріння,

Котре зрубали вороги.

 (змінюється музика, віходить мати і син)

Автор.

Плакала Україна охами та стонами,

Плакала калина гронами червонами.

І могутні сосни в забутті ридали,

Коли мати сина у бій проводжала.

Мати.

Синку, рідний, схаменися

Ти ж, ще  зовсім юний.

Чує серце, не вернешся,

Заб’є ворог лютий.

Автор.

Притискала до серденька,

Голосила гірка.

Слізоньками умивала

Курчаву голівку.

Мати.

Чуєш, гудуть вітри, сину,

Громами йдуть зі сходу.

Сунеться на Україну буря та негода.

Не ходи, благаю, синку, ти ж іще дитина

На кого ж мене залишиш, на кого покинеш?

Автор.

Він пішов,

Кипіло в грудях хоробре серденько.

На прощання пригорнувши,

заплакану неньку.

Син

Ти чекай мене, матусю, не втрачай надії

Треба вигнати з країни,

Тії вітри злії.

Не журись, не побивайся,

Як у полі згину.

Я ж для тебе, я ж за тебе, я ж за Батьківщину.

Автор.

Він пішов, а з ним ще 300 синів України,

Хоч ще юні та безвусі, але незборимі.

Учень

29 січня ешелони Червоної армії підійшли до станції Крути і висадили десант. Певно, їм було відомо, що якась українська частина зайняла позиції під станцією Крути і перегородила їм шлях на Київ.

Учень

О 10 годині ранку розпочався наступ більшовицьких військ. Мороз. Вітер. На місцевості не було жодного укриття. Юнаки лежали на голому снігу.

Учень

Не відкриваючи вогню, загони широкою лавою пішли на курінь. Зав'язалася перестрілка. Серед юнаків були перші жертви, які нерухомо лежали на снігу.

Учень

Чути стогони поранених, але українці з рідкісною впертістю і відвагою боролися далі. Ніхто з них не думав про відступ, усі продовжували лежати і стріляти, хоча небезпека оточення була вже очевидною.

Учень

Ворожий обхід лівим і правим крилом зімкнувся. Відступати було пізно. Напівзамерзлі юнаки з великими труднощами володіли зброєю, а ноги, які зовсім заклякли, відмовлялися рухатися.

Учень

Із останніх сил боронилася молодь від ворога, який на короткій дистанції розстрілював її. А потім почав колоти багнетами.. Близько 15 години все скінчилося, на снігу лишилися групи юнаків...

Учень

Ось так опинилась молодь під Крутами, тими Крутами, що стали трагедією, рівночасно гордістю України. Юнаки не знали, яка сила-силенна більшовиків іде на них.

Танець Журавлі (на екрані журавлі)

Учень

Їх було 300 проти шеститисячної армії. Половина з них впало в бою, а половину

забрали в полон, довго й жорстоко катували.

Учень

Їх вишикували чотирикутником. З нелюдською люттю їх били прикладами, нагаями і просто кулаками.

Учень

Та не впали вони на коліна, не просили пощади, помилування. Вони мужньо зустріли вирок суду. А він був такий: поранених відправити до Харкова, а решту — розстріляти.

  

Учень

27 засуджених стали в ряд. Наближалась страшна хвилина. Але скалічені юнаки перед обличчям смерті не занепали духом. Учень сьомого класу гімназії Григорій Папський сильним голосом починає співати: «Ще не вмерла Україна». Всі товариші підхоплюють.

Відео Гімн

Звучить Гімн

Учень

Дивним способом урятувалися поранені, яких доставили до Харкова. Лікарі-українці допомогли їм втекти з лазарету, інакше не минула б їх доля товаришів. Видно, для того їх порятував Господь, щоб через них дійшла до нас правда про мученицьку смерть юних героїв.

Учень

Загинув увесь студентський курінь. Загинули юнаки славного смертю, смертю героїв, віддавши своє молоде життя за Україну, показавши, що воля українського народу до визволення є твердою і непереможною. Вони стримали, хоч і ненадовго, захоплення ворогом Києва

Учень

Не повернуться більше

До рідної хати.

Не зустріне, не пригорне

Заплакана мати.

Учень

Постріляні, порубані, але незборені.

Зостануться тут лежати сини України.

Учень

Заридала калина червоними гронами

Розбилася об сніг білий краплями червоними.

Учень  

Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих. Лише згодом до Києва з Крут прибуде сумний поїзд із загиблими. Героїв з військовими почестями поховали на Аскольдовій могилі.

                      

Звучить музика

(Аскольдова могила) слайд

Виходять хлопці з портретами і дівчатка з лампадками

Сотник Андрій Омельченко

Володимир Шульгин

Лука Дмитренко

Микола Лизогуб

Олександр Попович

Андріїв

Божко-Божинський

Ізидор Курик

Олександр Шерстюк

Головощук

Чижів

Кирик

Андрій Соколовський

Микола Корпан

М.Ганькевич

Євген Тарнавський

Гнаткевич

Пипський

Учень

На Аскольдовій могилі поховали їх —

Тридцять учнів українців, славних, молодих…

Учень

На Аскольдовій могилі український цвіт!

По кривавій, по дорозі нам іти у світ.

              

Учень

 На кого посміла знятись зрадника рука?

Квітне сонце, грає вітер і Дніпро ріка…

Учень

На кого завзявся Каїн? Боже, покарай!

Понад все вони любили свій коханий край.

Учень

Вмерли в Новім Заповіті з славою святих. —

На Аскольдовій могилі поховали їх.

Ведучий1

Юнаки-герої пішли в безсмертя, показавши приклад мужності, відданості і незборимості духу.

Ведучий2

Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті і справах наступних поколінь.

Ведучий3

Нехай пам'ять про наших героїв, які загинули під Крутами, буде вічною.

І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити Батьківщину.

Ведучий 4

Зробімо все, щоб більше в історії України Крути не повторились! Ніхто нам не збудує держави. Коли ми самі  її не збудуємо, ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути…

Ведучий 2  

Схилімо свої голова перед світлою пам’яттю тих молодих лицарів, які далекого січневого ранку заступили собою шлях ворогам на Київ во ім'я воскреслої сьогодні України. Вшануймо пам'ять полеглих хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Звучить сумна музика (заставка Крути)

Учень

Над Крутами круки –

Під круками Крути,

Зійшлося юнацтво,

Щоб волю здобути.

Учень

Сніги зледенілі

і темінь іскриста

За Крутами в скруту

Зійшлося їх триста.

Учень

Білим снігом мело,

Чорним громом гуло.

Їх там триста як скло.

Їх там триста як скло.

Учень

Моя Україно,

Мій Києве-княже,

Ця юнь безборонна

За тебе поляже.

Учень

Щоб ми їх посвяти,

Не смівши забути,

Своїм воскресінням

Помстились за Крути...

Пісня героїв Крут

Ведучий1

Будьмо патріотами, любімо свою багатостраждальну матір-Україну і віддамо шану тим матерям, які чекають своїх дітей з війни.

Учень

Ви за свободу гинули без скарги,

                Серед потоків і руїн.

                Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава

                І наш доземний уклін.

Учень

                Ви не просили в ворога пощади,

                Не пригинали ви колін,

                Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава

                І наш доземний уклін.

Учень

Ваші могили знані і незнані,

Волі народної дзвін.

Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава

І наш доземний уклін.

Учень

Привіт, Україно,

Я довго вагався,

Я довго писав ці маленькі слова,

У тебе уже не один закохався,

І в декількох з них вже була булава.

Учень

Ти дуже красива, моя Україно,

Своєю красою  дивуєш весь світ.

Тебе вже давно відібрати хотіли,

Наразі воюють за Крим і за  Схід.

Учень

Моя найдорожча,

За тебе вмирають.

 І вже спочивають в холодній землі.

Яку ще країну так сильно кохають,

Для кого ще роблять речі такі.

Учень

Країно моя, я молюся до неба,

І вірю, що ти ще свого досягнеш.

Що хлопці, які помирали за тебе,

Гордитися будуть тобою без меж.

І вибори пройдуть, І стишиться клятва.

Побачим хто вірним лишився тобі.

Країно моя, ти найкращого варта.

Лише не пропадь, ти потрібна мені.

Пісня «Заспіваймо пісню про Україну»

 Ведучий

Урочистий захід, присвячений пам’яті героїв-Крут завершений.