29 січня в Україні відзначають пам'ять Героїв Крут
▫️Цього дня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.
▫️Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей.
▫️Ворога вдалося затримати на 4 дні і УНР встигла підписати Брестський мир з державами Четверного союзу, який означав міжнародне визнання незалежності УНР.
27 січня у всьому світі згадують жертв найжорстокішого масового геноциду усіх часів і засвідчують прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами насилля.
Цей день вкотре спонукає нас замислитися над масштабами трагедії, що спіткала людство більше 80-ти років тому.
На українських землях жертвами Голокосту стали сотні тисяч представників єврейського народу та інших національностей. Одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто, а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одним із наймасштабніших місць розстрілу невинних жертв став Бабин Яр.
Аби вшанувати та зберегти пам’ять про цю страшну трагедію, про всіх невинно розстріляних, страчених, виснажених голодом і примусовою працею, Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, в якій йдеться: «Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість». Саме цей документ оголосив 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. Дата обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенцима.
Пам’ять про невинно убієнних за національними, етнічними, релігійними, культурними ознаками має бути попередженням для людства про небезпеку, що таять в собі тоталітарні ідеології, зверхність, ненависть, ксенофобія та расизм. Зробимо все можливе, щоб найбільші суспільні цінності – свобода, гуманізм, мир та злагода – завжди панували на нашій Землі.
Схиляємо голови у скорботі перед безневинно закатованими жертвами Голокосту…
Світла пам’ять усім загиблим! Пам’ятаємо, щоб не повторити!
Чи можуть батьки забрати дитину зі школи під час повітряної тривоги
Забрати не можна залишити — де поставити кому в цьому реченні хвилює під час повітряної тривоги багатьох батьків школярів. Реалії війни ставлять перед учасниками освітнього процесу все більше викликів, проте ми мусимо діяти злагоджено та керуватися здоровим глуздом. Тож розбираємось, чи можуть батьки забрати дітей із закладу освіти, якщо лунає тривога.
Останнім часом через затяжні тривоги в батьківських групах і чатах почали з’являтися обговорення, чи можна забрати в цей час дітей зі школи. Одні батьки зазначають, що їм віддають дітей «під розписку». Іншим категорично відмовляють у проханні вивести дитину з укриття, а тому непокоїть питання, чи правомірні такі дії закладу освіти. Ми зібрали думки різних експертів, щоб допомогти розібратися в цьому питанні.
Заклад освіти й тривога: що говорить нормативна база та посадовці
У МОН рекомендують не відпускати дітей з укриття під час тривоги. «Відповідальність за дітей під час того, коли вони перебувають у школі, лежить на керівництві школи, тому фактично не можна відпускати дітей під час повітряної тривоги», — заявив заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків перед початком 2023/2024 навчального року в інтерв’ю «Громадському радіо». Повторно він наголосив на цій рекомендації МОН у відеосюжеті Dovidka.info, зазначивши, що остаточне рішення щодо алгоритмів дій ухвалює керівник закладу освіти, а батьки, які прийшли за дитиною під час тривоги, можуть перебувати разом із нею в укритті до відбою.
У листопаді 2023 року у листі до керівників шкіл МОН нагадало, що в разі повітряної тривоги учасники освітнього процесу повинні перебувати у спорудах цивільного захисту до відбою, та навіть онлайнові уроки мають перериватися.
Ця сама теза зазначена на сайті освітнього омбудсмена: «Нагадуємо, що батьки не можуть забрати дитину з укриття під час повітряної тривоги, а педагог, відповідно, не має права відпустити дитину з укриття навіть на прохання батьків. До завершення повітряної тривоги дитина повинна залишатися в укритті. Адже так батьки наражають на небезпеку і себе, й дитину».
Отже, заклад освіти діє цілком правомірно, якщо не відпускає вашу дитину з укриття під час тривоги.
А як в садочках
Так само до відбою не можна забрати дитину з укриття дитячих садочків — про це заявила Олена Швачова, головна спеціалістка відділу дошкільної освіти МОН. Вона пояснила, що відповідно до статті №137 Кримінального Кодексу України педагоги несуть відповідальність за неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя й здоров’я дітей, тому «мають діяти суворо відповідно до інструкцій, що затверджені наказом закладу освіти». Отже, у кожному садочку та школі розроблені власні інструкції на випадок тривоги з урахуванням алгоритму ДСНС, й педагоги мусять їх дотримуватися.
Чому тоді деяких дітей відпускають із закладу освіти під час тривоги
У фейсбуці набув розголосу допис юристки про те, що «Заклад освіти має право відповідно до заяви батьків особисто батькам передати дитину із закладу освіти під час повітряної тривоги». Адже третя та четверта частини ст. 55 Закону України «Про освіту» регламентують, що саме батьки здобувачів освіти зобов’язані дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, а держава при цьому надає батькам допомогу.
Тож виходить, що, з одного боку, педагоги несуть кримінальну відповідальність за життя і здоров’я дітей, а з іншого — батьки мають право самостійно визначати, що краще для їхніх дітей, але при цьому усвідомлюючи ступінь відповідальності. Деякі школи дозволяють під час тривоги забирати дітей під розписку, але така заява не знімає відповідальність із закладу освіти в очах закону. «У разі нещасного випадку на території школи, перший, з кого будуть питати, — це директор», — наголосив заступник міністра Андрій Сташків.
Отже, МОН не рекомендує забирати дітей зі школи під час тривоги навіть за заявою батьків.
Повітряна тривога: як діяти батькам
Якщо для вас дуже важливо, щоб під час небезпеки дитина знаходилася поруч, ви може поцікавитися у школі, чи можна забирати дитину під письмову заяву. Подивіться приклад заяви, яку писали інші батьки. Але наголошуємо, що у вашій школі її можуть не прийняти, оскільки школи зобов'язані дбати про безпеку учнів. Отже, якщо тривога застала вашу дитину в школі, краще дочекайтеся відбою та потім рушайте за нею до закладу освіти.
Якщо тривога почалась дорогою до школи, вам потрібно прямувати з дитиною до найближчого укриття. Якщо загроза ракетного обстрілу була вночі та дитина не виспалася, вона може пропустити перші уроки в школі — про це говорив міністр освіти.
Подбайте, щоб у тривожному рюкзаку вашої дитини завжди були речі першої потреби: вода, перекус, павербанк, серветки, улюблена іграшка, індивідуальні ліки (за потреби).
Також ви можете заздалегідь зв’язатися з класним керівником або адміністрацією закладу, де навчається ваша дитина, щоб з’ясувати, як діяти під час тривоги.
Отже, незалежно від того, завершилися заняття чи ні, всі учні залишаються в укритті до отримання сигналу «Відбій повітряної тривоги!».
До завершення повітряної тривоги заради дотримання безпеки всіх учасників освітнього процесу педагог не має право відпускати дитину додому на прохання батьків.
В разі наполегливої вимоги (лише!) батьків по пред’явленню документа, що посвідчує особу, педагог може відпустити дитину під особисту відповідальність батька або матері не раніше, ніж через 30 хв після оголошення сигналу «Повітряна тривога!».
